- прогугнявити
- —————————————————————————————прогугня́витидієслово доконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
прогугнявити — влю, виш; мн. прогугня/влять; перех. і без додатка, розм. Док. до гугнявити … Український тлумачний словник
прогугнити — і прогугні/ти, ню/, ни/ш, док., розм. 1) перех. і без додатка. Те саме, що прогугнявити. 2) неперех. Док. до гугнити, гугніти 2) … Український тлумачний словник
сказати — 1) (передати словами думки, почуття, щось запитати, відповісти, повідомити тощо), мовити, промовити, проговорити, вимовити, висловити, повідати; кинути, зронити, проронити, пролепетати, пролепетіти (нерозбірливо, лагідно); проговоритися,… … Словник синонімів української мови